В анексованому Криму не втрачають надії на дніпровську воду. Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що на Кримському півострові розробляють систему меліорації з урахуванням постачання води з Дніпра. Російські вчені впевнені, що робота Північно-Кримського каналу в результаті відновиться.
Чи можливо це, наскільки критична зараз ситуація з водою в Криму, як вона змінюється з часом і як ці питання намагається вирішувати підконтрольна Росії місцева влада? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк розмовляла із Сергієм Гапоном, завідувачем ГІС-лабораторії університету КПІ, та Євгеном Хлобистовим, екологом, професором, деканом факультету природничих наук Національного університету Києво-Могилянська академія.
Технічних проблем для запуску води в Північно-Кримський канал немає. У цьому впевнений директор російського науково-дослідного інституту сільського господарства Криму Володимир Паштецький. За його словами, головне – побудувати насосну станцію в гирлі Дніпра, а далі понад 200 кілометрів до Джанкоя вода піде самопливом.
Однак учений зазначив, що інфраструктуру не використовували роками, і зараз в анексованому Криму хочуть зрозуміти, чи є проблеми з дрібнішими каналами, які підводять воду до господарств із поливальними машинами, насосами та іншим обладнанням. Паштецький також зазначив, що поки дніпровська вода не подається, Крим має розраховувати на власні джерела. А це – підземні води, і їх, на його думку, потрібно витрачати економно.
До російської анексії Криму Україна забезпечувала майже 85% потреб Кримського півострова в прісній воді Північно-Кримським каналом, що з'єднує основне русло Дніпра з регіоном. Після анексії постачання води на півострів припинили.
На початку повномасштабного вторгнення російська армія захопила Північно-Кримський канал, і воду знову запустили. Але після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році Крим вкотре втратив дніпровську воду.
«Навіть Бельбек пересихає»
Побудувати насосну станцію можна, вважає завідувач ГІС-лабораторії університету КПІ Сергій Гапон. Але її робота залежатиме від багатьох обставин, у тому числі й від фактора безпеки.
Постійно в чомусь подібному шукають панацею – в підземних водах, у воді з Дніпра, хотіли тягнути воду навіть з РосіїСергій Гапон
Заяви про запуск Північно-Кримського каналу в анексованому Криму лунають у різних варіаціях протягом багатьох років, каже вчений. Він зазначає, що подібні ініціативи – це спроба підконтрольної Росії влади Кримського півострова дати населенню ілюзію стабільності.
«Якщо згадати останні 10 років, то постійно в чомусь подібному шукають панацею – в підземних водах, у воді з Дніпра, хотіли тягнути воду навіть з Росії. Заявами [російській владі] потрібно заповнювати інформаційний простір, щоб дати людям певний спокій і надію на те, що вода буде в Криму», – каже Сергій Гапон.
Він підкреслює, що проблеми з водою стають особливо помітними саме зараз.
«Цього літа особливо південь Криму відчуває сильний дефіцит і нестачу води. Навіть найповноводніша річка Бельбек пересихає в окремих місцях. Зафіксовано мор риби у деяких частинах русла», – зазначив експерт.
Північно-Кримський канал – не панацея
Навіть якщо вдасться доставити воду в Джанкой, каже Гапон, значна її частина витече в землю.
«Зараз навіть із супутника можна визначити досить поганий стан Північно-Кримського каналу. Близько 70–80% води просочуватиметься під землю через відсутність нормального облаштування», – сказав Сергій Гапон.
Експерт додав, що десятки кілометрів каналу розграбовані, а плити, які захищали русло, були вкрадені або зруйновані.
Наслідки підриву Каховської ГЕС
Окрему увагу Сергій Гапон приділяє наслідкам підриву Каховської ГЕС.
Зараз рівень води в Дніпрі невеликий, і її не вистачить, щоб перекачувати у КримСергій Гапон
«Каховська ГЕС виконувала багато функцій, одна з них – підняття рівня води в Дніпрі, щоб вода текла без додаткових витрат енергії. Зараз рівень води в Дніпрі невеликий, і її не вистачить, щоб перекачувати у Крим. Насосні станції використовуватимуть велику кількість електроенергії, якої також недостатньо, тому що ГЕС не працює», – зазначив він.
За його словами, без нормального функціонування дамби два канали – Північно-Кримський і Каховський – не можуть працювати.
За даними підконтрольного Росії підприємства «Вода Криму», найбільш напружена ситуація зараз склалася в частині населених пунктів Бахчисарайського району і навколо Алушти, які живляться з джерел, що міліють в посушливі періоди. Для вирішення проблем у цих регіонах було вирішено будувати два нових водосховища – Сонячногірське і Мартовське.
Також на підприємстві зазначили, що негативна тенденція щодо запасів води спостерігається у водосховищах Східного Криму, які не можуть забезпечити гарантоване водопостачання населення навіть цього року.
Зараз вирішення цієї проблеми перебуває на етапі, що передбачає будівництво трьох насосних станцій, які нібито забезпечать східну частину Кримського півострова господарсько-питною водою. Однак прогнози щодо кліматичних умов у Криму невтішні. Місцеві гідрологи припускають, що наступні роки – 2026-й, 2027-й і 2028-й – будуть більш посушливими.
Мало води, багато людей
Еколог, декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов підкреслює, що проблема води в Криму має два виміри – природний і соціальний.
Кількість споживачів води в Криму збільшилася майже на 50%, з 2 до 3 мільйонів осібЄвген Хлобистов
«Проблема води – це дві проблеми. Одна з них – нестача через скорочення природного стоку, менше опадів, немає снігу взимку, немає наповнення річок. Друга – збільшення кількості водоспоживачів. Кількість споживачів води в Криму збільшилася майже на 50%, з 2 до 3 мільйонів осіб. І того обсягу стоку, який скорочується з природних причин, не вистачає», – впевнений Євген Хлобистов.
За його словами, викачування підземних вод призводить до погіршення їх якості та становить загрозу для здоров'я кримчан.
«Уже сьогодні в Криму спостерігається погіршення якості води, збільшення солоності. Крим уже використав практично всю найкращу воду. Залишилася вода, яку потрібно доводити до питної якості, цього масово не робиться. Більше того, важко оцінити хімічний склад води, яка видобувається з величезної кількості хаотичних свердловин. У споживачів такої води з часом будуть проблеми зі здоров'ям», – зазначив експерт.
«Проблеми, але не для обраних»
Хлобистов додає, що розподіл води в Криму нерівномірний.
«Усі військові об'єкти отримують воду без обмежень. Є дві території, де проблем немає – Севастополь і Велика Ялта. Там зосереджена військова верхівка і російські туристи. У всіх інших (регіонах) – будуть проблеми», – сказав він.
Дешевше побудувати новий канал, ніж довести цей до адекватного стануЄвген Хлобистов
Еколог також скептично оцінює заяви про можливість перекачування води з Дніпра.
«У тому стані, в якому сьогодні перебуває Північно-Кримський канал, він підлягає капітальному ремонту. Дешевше побудувати новий канал, ніж довести цей до адекватного стану. Коли відкрили шлюз із Каховського водосховища, до Джанкоя доходила вода ніяка – ні питної, ні господарської якості. Це був мул», – каже Євген Хлобистов.
Виклики після деокупації Криму
Експерт підкреслив, що після деокупації Криму Україна зіткнеться з масштабною проблемою забезпечення півострова водою.
«Ми не будемо знати, скільки фактично населення в Криму. Потрібно буде повертати [назад до Росії] росіян, які незаконно перетнули кордон України. За умови скороченого природного стоку доведеться вживати серйозних заходів щодо раціонального використання ресурсів. Будівництво нових водосховищ не допоможе – води від цього більше не стане», – зазначив він.
Хлобистов додав, що Україна повинна буде залучати міжнародних партнерів для впровадження інноваційних технологій економії води. Окремо експерт зупинився на питанні відновлення Каховської ГЕС.
«Це дуже довга історія. За найоптимістичнішим сценарієм – 8 років роботи. І за цей час потрібно буде утримувати Крим і вирішувати водну проблему іншими способами. Сподіватися тільки на відновлення Каховського водосховища не доводиться», – сказав він.
За словами Євгена Хлобистова, після деокупації Криму необхідно буде одночасно впроваджувати економічні методи водокористування і знижувати попит на воду, в тому числі й за рахунок виселення незаконно переміщених на Кримський півострів росіян.
